PR - не від'ємна частина політики.

Такий феномен, як піар набрав нового значення в політичній сфері лише в ХХІ столітті. Піар - це скорочення англійських слів public relations, які дослівно означають "громадські зв'язки", або "зв'язки з громадськістю". Цей термін був введений третім президентом США Т. Джефферсоном, творцем Декларації незалежності США. 

Зв'язки з громадськістю - необхідна функція державного управління, особливо в умовах демократичної політичної системи. Для того, щоб суспільство адекватно реагувало на прямі дії влади та швидше адаптувалось до нових умов, піар та контакт з громадськістю здійснюється цілодобово.

ЗМІ так само як і медіа поділені на кілька частин. Кожний телевізійний канал, кожна газета, та навіть кожний автор відноситься до певної політичної сили. Будь це критика, симпатія чи особиста позиція. Кожна політична партія має своє коло впливу та свою програму, яка на сам перед базується на лояльності виборців, регіоні, культурі та чітко формується в один напрямок, аби мати підтримку.

Ми всі чудово знаємо всі гасла та логотипи партій нашої країни. Адже кожну з цих партій підтримує певна частина суспільства.

Як PR впливає на суспільство на прикладах:

2004 рік:

• Ющенко взяв напрямок українізації та розвиток культури, чим і отримав підтримку Західної України.
• Янукович керувався лояльністю з Росією, цим і отримав підтримку Східної частини України, яка межує з Росією.

Такий поділ країни був викликаний завдяки самому суспільству. Варто було лише сказати гасло, яке підхопить навіть мала група людей, яка далі все зробить сама.

Черговий приклад використання піару:

2014 рік:

На політичній сцені з'явились нові лиця, яких ніхто раніше не бачив. І за рахунок цих людей кожна партія збільшувала свій рейтинг.

• Надія Савченко - відома льотчиця, яка потрапила в полон стала головним візерунком "Батьківщини". Не сумнівно вона Герой України, але її образ просто використали для підняття рейтингу. Ставши народним депутатом, вона й досі не повернулась в Україну
• Семен Семенченко - відомий комбат пішов до новоспеченої партії "Самопоміч". Завдяки його військовим заслугам та активній участі у зоні АТО, рейтинг Самопомічі стрімко піднявся. І це лише завдяки військовим.
• Михайло Гаврилюк - активний учасник Євромайдану був жорстоко побитий Беркутом, чим викликав велику зацікавленість у ЗМІ та медіа. Ставши народним депутатом від партії "Народний Фронт", він і досі викликає зацікавлення з боку ЗМІ.
• Володимир Парасюк - сотник та учасник АТО здобув свою репутацію завдяки виступу на Майдані. Приєднавшись до "Народного Фронту", партія швидко здобула підтримку "майданівців", завдяки чому її рейтинг зріс.

Цей рік сильно вплинув на процес та формування лозунгів в передвиборчій кампанії. Кандидати вже були обрані, напрямки реклами були сформовані і кожна партія вже знала, з якої кількості голосів вона стартує.

Хоча вже було відомо, хто увійде у склад нової Верховної Ради, кількість кандидатів все ж вражає.

За інформацією ЦВК кількість кандидатів у ВР перевищувала три тисячі. Скільки кандидатів ви можете назвати, якими ви зацікавились перед тим як проголосувати? Ви особисто читали щось про кандидата перед голосуванням чи голосували за принципом: "Сусід мій голосує і я проголосую" чи "Я бачив його інтерв'ю, він мені подобається"? - Правильно ви голосували за того кого ви знаєте, кого бачили і хто близький з вашою особистою позицією.

Сучасна виборча кампанія викликає багато критики з боку суспільства, аргументуючи лише тим, що це піар - дарма викинуті гроші на рекламу, біг-борди, газети та інше.

Якби жодна партія не рекламувала своїх кандидатів, то вибори проводилися б в сліпу і вибрані кандидати не викликали б довіри у народу. В такому випадку вибори втрачають сенс, правда ж!?

Вибір здійснюється методом відсіювання. Наприклад середньостатистичний українець віддаючи свій голос опирається на такі аргументи як:

30%

• Візерунок кандидата (одяг, взуття, годинник)
• Манера та вміння говорити (переконувати)
• Політична позиція (чітко визначений напрямок роботи)

 70%

• На скільки його бачення близьке до мого (зазвичай схожість коливається від 60 до 100% )
• Думка моєї сім'ї, друзів (агітація сильно впливає на прийняття рішення, особливо коли агітує не партія, а сам її виборець)
• Регіон, культура, релігія (40% виборців голосують на кандидата аргументуючи це тим, що "він наш")

Отже, як бачите політика не можлива без піару, чи як правильно сказати без зв'язків з громадськістю. Не має потреби критикувати кожний крок наших політиків і кричати, що "він просто піариться". Політичні діячі мусять звітувати перед народом та показувати свою виконану роботу. Інакше виникає парадокс: Вийшов до народу - піариться, сидить тихенько - нічого не робить. В кінці кінців треба просто самому вирішити чого ми хочемо.

Голосуйте мудро та самостійно.